“Я вчителька. І за цей пост мене буде бито. Але не можу мовчати” – Надія Азарова


Пост вчителя Надії Азарової став вірусним у Facebook, всього за два дні його вподобали 15 тисяч користувачів, та 10 тисяч разів поширили. Нижче наводимо текст повністю:

“Я вчителька. І за цей пост мене буде бито. Але не можу мовчати. Щороку мене починає тіпати від слів “заняття в ігровій формі”… І я ж насправді не проти, але річ у тому, що ця модна нині фраза – жахлива, як і все вирване із контексту в принципі. 

Ми чуємо таке в новинах про фінські школи та запам’ятовуємо виключно це. Ніхто далі не слухає, що відсоток дітей, які здобувають вищу освіту там значно нижчий, ніж у нас (бо в нас ти мусиш її отримати – “кров з носа”, а якщо сам не подужаєш, то батьки продадуть корову, – і все в нормі). 

Ніхто не слухає, що заняття в ігровій формі виявляють здібності дітей, нахили, таланти й в середньому з п’ятого класу діти, які здатні на більше починають по-справжньому гризти “граніт науки”. Бо з них виростають фахівці. А інші теж живуть собі щасливо, займаючись менш інтелектуальними справами. І це прекрасно! 

Не кожен мусить бути кандидатом наук! Але кожен мусить бути собою. Але де там! Натхненні батьки починають шукати “уроки в ігровій формі” і, звичайно, знаходять. Але більша частина з них не хоче розуміти, що такі заняття розвивають, виявляють здібності й не можна після них чекати від усіх дітей 12 балів. 

Всі хочуть виховати чемпіона олімпіад, але виключно в ігровій формі. І от я сиджу і думаю: чи то лижі не ідуть, чи то я стою на місці? Ви десь бачили чемпіона з тенісу, який тренувався б в ігровій формі? Чи, може, бачили геніального піаніста, який грає по шість годин на день в ігровій формі й без кінця примовляє :“ ох, як же мені весело!” 

До чого я усе це!? Вгадайте! До того, що ситуацію треба оцінювати тверезо. Ігрова форма – це прекрасно для розвитку! І якщо ви її шукаєте, то дайте дитині право розвиватись і не завжди бути найкращою. Але, якщо ви готуєте універсального солдата, то налаштуйтесь, що то велика праця, комплексна, яка залежить не тільки від вчителя, а й від батьків. І ігри будуть, але як практика, а не як гра заради “щоб дитина хотіла займатись, а не сиділа за планшетом.“ 

Скільки не прикрашай гречку, чіпси будуть дитині смачнішими й до певного віку, комп’ютер дорожчим. Я не про інтерес до уроку. Я про реальність. Любіть своїх дітей, будьте тверезими батьками та хай допоможе нам Бог не втратити голову серед усіх цих модних новинок!”, – написала Надія Азарова. 

Автор – Надя Азарова

Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у Facebook, Telegram та Instagram
Джерело

0 Коментарі